13 декабря 2017 14:37
Дьемерси МБОКАНИ: "В Кубке Украины ставим перед собой задачу вернуть трофей в Киев"


Після двох років оренди в англійських клубах нападник Дьємерсі Мбокані повернувся цього літа до «Динамо» та став основним форвардом команди й кращим бомбардиром, забивши в усіх турнірах дев’ять м’ячів. Чи ж не привід для розмови?


- Друге місце в чемпіонаті України з невеликим відставанням від «Шахтаря», вихід до чвертьфіналу Кубка України та до весняної стадії Ліги Європи... Чи можна оцінити позитивно цей відрізок сезону для «Динамо»?


- Думаю, нині результат можна вважати позитивним. У чемпіонаті України вся боротьба за чемпіонство ще попереду, у Лізі Європи ми достроково забезпечили вихід із групи. У Кубку України поки подолали лише один раунд, але ставимо перед собою завдання дістатися фіналу та повернути почесний трофей до Києва.


- Поразка від «Янг Бойз» – найбільше розчарування в нинішньому сезоні? Що сталося з командою після впевненої домашньої перемоги?


- Як на мене, у матчі-відповіді ми були недостатньо сконцентрованими, тримаючи в голові рахунок першого матчу (3:1 – прим.). Напевно, уже подумки бачили себе в наступному раунді, але сталося так, що футболісти «Янг Бойз» непогано виглядали в контратаках, забили два м’ячі та пройшли далі. Це футбол, і таке іноді трапляється. Добре, що ми продовжили виступи в Лізі Європи й робимо це доволі успішно.



- Цього сезону на поле виходить чимало футболістів команди U-21, а декілька з них уже стали повноцінними гравцями основного складу. Як оцінюєте цей процес?


- Як для самих молодих гравців, так і для всього клубу це дуже корисний досвід, оскільки, тренуючись разом із першою командою, вони отримують упевненість та швидше прогресують у своєму розвитку. Це майбутнє «Динамо».


- Більшість своїх голів ви забиваєте ударами в один дотик переважно з меж воротарського майданчика. Це випадковість чи закономірність?


- Для нападника важливо забивати м’ячі саме в таких ситуаціях, коли захисники не дають багато простору й потрібно діяти миттєво. Тому на тренуваннях я приділяю чимало часу саме реалізації, щоб під час офіційних матчів у потрібний момент бути точним і завершити почате моїми партнерами.


- Часто кажуть, що для нападника важливо мати особливе відчуття голу. Чи можна його якось розвивати?


- Якогось особливого рецепту немає. Головним у грі нападника є вибір позиції, аби передбачити, куди саме полетить м’яч, і перебувати саме там у потрібний момент. Але забиті м’ячі особисто для мене не є самоціллю, головне – щоб перемагала команда.


- Ви прийшли до «Динамо» в 2013 році. Вам довелося попрацювати під керівництвом видатних у минулому нападників Олега Блохіна та Сергія Реброва. Нині серед тренерів Максим Шацьких, який є одним із найкращих бомбардирів чемпіонату України. Чи вдалося чогось навчитися в них?


- Прибувши до «Динамо», я дізнався, що Олег Блохін, тодішній наставник команди, є легендою не лише клубу, але й усієї України. Звісно, він підказував мені дещо. Зараз аналогічна ситуація з Максимом Шацьких.



- У чому відмінність Олександра Хацкевича від попередників?


- Не хотів би говорити про попередніх тренерів. Зараз ми працюємо разом з Олександром Хацкевичем, і, як на мене, тактика, яку він застосовує, дозволяє досягати результату.


- Клуби, за які ви виступали в Англії («Норвіч», «Халл Сіті»), боролися за збереження місця в лізі. Наскільки цей досвід був корисним для вас як для нападника?


- Грати в чемпіонаті Англії було моєю мрією, тому сам факт виступів там став для мене певним досягненням. У «Норвічі» спочатку справи йшли досить непогано, але під кінець чемпіонату не змогли досягти потрібного результату. Така ж ситуація була й у «Халл Сіті». Незважаючи на не надто вдалі результати, найголовніше, що за два роки виступів в Англії я отримав безцінний досвід.


- Сторінка національної збірної для вас перегорнута? Рішення про завершення виступів за збірну змінювати не збираєтеся?


- Так, я остаточно завершив виступи за національну команду. Насправді, обговорювати в подальшому цю тему мені не хотілося б. Звісно, я стежу за виступами команди по телебаченню. Прикро, що не потрапили на Кубок світу. Тепер слід зробити правильні висновки та сконцентруватися на виступі у кваліфікації до наступного Кубка Африки.



- Ваша родина мешкає в Бельгії. Як часто бачите дружину та дітей?


- Вони приїжджають до мене переважно в той час, коли в дітей канікули в школі, тому ми бачимося не так часто, як хотілося б. У Києві можемо вийти погуляти по місту, повечеряти десь у ресторані, поїхати на закупи до торгового центру або просто залишитися вдома й побути разом.


Частина з інтерв’ю для журналу «Динамо Київ» (№5, 94), який незабаром надійде до продажу