Евгений МАКАРЕНКО: "Больше склонялся к кандидатурам Селина и Цурикова"

В неділю вранці захисник «Динамо» Євген Макаренко повернувся з Фінляндії, де йому зробили операцію на Ахілловому сухожиллі.

В термінал прибуття Євген вийшов на милицях і в спеціальному «сапожку» на травмованій нозі, але в бадьорому настрої.

- Найприкріше, що я отримав травму в самому розпалі сезону. Зараз у команди дуже важливі ігри, насичений графік, і так склалося, що я пропущу достатньо багато. Але таке футбольне життя. Воно не буває без травм, кожен футболіст повинен через це пройти. Дай Бог, щоб це була остання неприємність, пов'язана зі здоров'ям.

- Як пройшла операція? Як почуваєтеся зараз?

- Загалом, нормально. Операція проходила під контролем нашого динамівського лікаря Андрія Шморгуна, який був присутній на ній і сказав, що все пройшло успішно.

- Скільки часу доведеться ходити на милицях?

- Сказали шість тижнів, а потім вже починати курс реабілітації.

- Чи важко звикнути до милиць? Чи відчуваєте дискомфорт?

- Так, дійсно, відчуваєш себе не нормальною людиною, неможливо нікуди піти спокійно. Це дратує - завжди доводиться бути залежним від когось. Нікому не бажаю отримувати такі травми, а сам буду намагатися якомога швидше повернутися до строю.

- У вас є серйозна підтримка в особі родичів, близьких, друзів...

- Так, і усі хлопці з команди підтримують, спасибі їм за це. Але мені все одно хочеться вийти на поле, а коли дивлюся на партнерів - піти потренуватися, побити м'яч і, звичайно, ж, зіграти.

- Чи змогли ви подивитися матч «Динамо» - «Стяуа»?

- Звичайно, дивився в палаті онлайн на ноутбуці. Добре, що в клініці був Wi-Fi. Матч з «Шахтарем» дивився на стадіоні і підтримував команду.

- Скажіть чесно, не очікували побачити Бурду на лівому фланзі?

- Чому? Микита - хороший хлопець, здорово проявляє себе на тренуваннях. Звичайно, для нього це трохи незвична позиція, але, вважаю, він добре зіграв і дуже достойно впорався зі своїм завданням. Та й вся команда впоралася, молодці, вітаю хлопців з перемогою. Я дуже за них переживав.

- А гравці «Динамо» робили ставку на те, що зліва зіграє Гусєв або Данило Сілва...

- Я, якщо чесно, більше схилявся до кандидатур Жені Селіна та Андрія Цурікова. Все-таки, для них це більш рідна позиція, і обидва лівоногі футболісти, їх часто використовують зліва на тренуваннях і в товариських матчах.

- Ця ваша перша серйозна травма з моменту закінчення дитячо-юнацької школи «Динамо». Напевно, важко ще й психологічно?

- Просто вражає, як в один момент все змінюється. Живеш в установленому ритмі, тренуєшся, граєш, постійно бачишся і спілкуєшся з хлопцями з команди, їздиш на базу... І тут раз - і все перевертається: ходиш на милицях, їздиш в лікарню на обстеження, робиш раніше невідомі процедури, чекаєш купу часу, поки все заживе і, можна сказати, починаєш все заново. Чесно кажучи, дуже неприємний стан. Але вже так сталося, нічого не зміниш, потрібно прийняти це, зібратися, бути мужиком і пережити цю неприємність. Хочеться якнайшвидше відновитися, повернутися до строю і стати ще сильнішим. Зроблю все для цього.